З посади голови Держкіно України звільнили одіозну Марину Кудерчук

Державне агентство України з питань кіно (воно ж просто Держкіно України) вже істотну кількість років, а надто з часів повномасштабного вторгнення стабільно потрапляє в корупційні і репутаційні скандали. Дійшло до того, що істотна частина відомих українських кінематографістів бойкотували цьогорічні пітчинґи Держкіно. Українська кіноспільнота офіційно звернулись до влади з відкритим листом у січні 2024 року, де перелічивши всі за останній час порушення з боку Держкіно (і особисто Кудерчук) в першу чергу закликали перенаправити заплановані на 2024 рік на підтримку кінематографії  бюджетні кошти на потреби ЗСУ (окрім визначених законодавством зобов’язань). З того часу пройшло багато місяців за які Кудерчук встигла потрапити у ще кілька новин і от, нарешті, 5 липня 2024 року її завльнили з посади голови Держкіно. Тимчасовою виконувачкою обов’язків голови відомства буде Юлія Шевчук, у біографії якої така робота вже була. Біографію ж пані Кудерчук слід нагадати більш ретельно.

Економіст, юрист та управлінець за фахом (три вищих освіти!) першу роботу отримала у 21 рік менеджером, а потім юристом компанії ТОВ “Агросинтез-Холдинг”. З 2003 по 2012 рік працювала в податковій службі, потім у 2013-2016 рр. у Департаменті екології та природних ресурсів Запорізької ОДА та Державній екологічній інспекції у Запорізькій області.

Перша згадка про кіно в біографії Кудерчук, втім, з’являється 2017 року, коли вона стала спочатку  заступником директора Кіноконцертного залу імені Довженка в Запоріжжі, а в лютому 2019 року — його директором. В перший скандал потрапила вже тоді, відмовивши у показі фільму “Червоний” про бійця УПА на День Незалежності України. З листопада 2019 року Кудерчук працювала заступником Голови Запорізької обласної державної адміністрації, а в лютому 2020 року неочікувано стала головою Держкіно України. Відстуність профільної освіти чи невеликий досвід роботи пов’язаний з культурною стороню не є вироком для управлінця в цій справі. Однак за численними свідченням (і навіть тим, що було видно на поверхні), те що вдавалося українському кіно за каденції Кудерчук було скоріше всупереч Держкіно, ніж завдяки ньому.

Найбільшим скандалом Держкіно за каденції Кудерчук з серпня 2022 року і понині (судова тяганина досі триває) є намагання реогранізації Довженко-Центру. Національний кіноцентр Олександра Довженка — це унікальний і неймовірно цінний архів української культурної кіонспадщини, необхідність якого для України поза сумнівом для будь-якого свідомого українця. Але не пані Кудерчук, яка вочевидь надихнувшись власним різким кар’єрним поворотом призначила тимчасовим виконувачем обов’язків Національного кіноцентру Олександра Довженка на час проведення конкурсу на цю посаду Юлію Каждан. Яка не має жодного стосунку до кінематографу, але була керівницею кінологічного центру. Дуже швидко стало зрозуміло, що вс історія з реорганізацією — банальне та цинічне рейдерство, адже забудовнику, який поруч будує ЖК будівля центру навіть не заважає, вони вже “знесли” її в своїх проєктах. Ситуація з Довженко-Центром давно має міжнародний розголос: Міжнародна федерація кіноархівів (FIAF) звертались особисто до Володимира Зеленського з цього приводу і зазначили, що Україна втратить членство в федерації, якщо втратить Довженко-Центр.

Плутанина кінологів і кіно стала легендарною, але такого за часів каденції Кудерчук було багато. Кілька місяців підряд СММ-ники Держкіно постили у соцмережах з хештеґом “moive” (неіснуюче слово схоже на назву риби) замість “movie” (англ. фільм). Фестивальна ж присутність Кудерчук викликала обурення у світової кіноспільноти. Директорка найбільшого у Північній Європі Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі» (PÖFF) Тііна Локк після 2022 року відмовилась мати будь-які справи з Кудерчук, при тому що фестиваль послідовно та дуже активно підтримує Україну (водночас відмовившись від російського кіно).

Марина Кудерчук абсолютно некомпетентна в кіно. Дуже важко розмовляти з людиною, яка навіть на елементарному рівні не знається в кінематографі — ані локальному, ані світовому. До того ж, вона абсолютно не володіє жодною мовою — не те що англійською, а, здається, навіть українською вона не говорить. Та й російською про нею говорити нема про що. Шкода, що вашим Держкіно зараз керує людина, яка зовсім не відповідає тій ситуації і тим обставинам, в яких опинилася Україна і український кінематограф сьогодні. Хоча навіть у мирний час необхідно, щоб такою інституцією керувала людина, яка б хоч трохи розбиралася в кіно. Тому я переконана, що для українського кіно було б тільки краще, якби її звільнили. Але ми будемо підтримувати Україну і українських колег попри все й надалі, в першу чергу завдяки нашим прямим контактам з режисерами і продюсерами.

— заявила Локк у 2023 році.

Додати до цієї цитати, в принципі нічого. Крім того факту, що (як зазначено вище) ситуації, що їх ініціатором стала Марина Кудерчук в українському кіно досі присутні. Чи буде їх припинено новим керівництвом і чи зміниться щось на краще казати поки рано.